Сьогодні світ відзначає Міжнародний день захисту жертв насильницьких зникнень, або Міжнародний день зниклих безвісти. Для України ця дата має особливий, надзвичайно болісний сенс. Тисячі родин у нашій країні щодня живуть у стані невідомості та тривожного очікування, сподіваючись почути бодай якусь звістку про своїх найрідніших — наших захисників, захисниць та цивільних громадян, чию долю змінила війна. Для нашої шкільної родини цей день є приводом замислитися над ціною нашої свободи, важливістю єдності та взаємної підтримки. Ми висловлюємо глибоку солідарність усім, хто шукає своїх близьких, і розділяємо їхній біль. Невідомість не повинна ставати забуттям. Наше завдання як спільноти — тримати пам’ять живою, виховувати в собі чуйність, підтримувати тих, хто поруч і переживає цей важкий досвід, та ніколи не втрачати надії. Пам’ятаємо кожного та кожну. Чекаємо на повернення додому.