Archive for Лютий 23rd, 2026

Рівно рік тому в цей день наша школа була наповнена дитячим сміхом та шелестом паперу. Ми разом з учнями вирізали білих ангелів. Пам’ятаємо, як діти старанно виводили кожне крильце, вкладаючи у паперові фігурки всю свою щирість. Ми робили їх у стінах рідної школи, а потім гуртом виходили на подвір’я і розвішували цих ангелів на деревах біля школи — як символ чистоти тих душ, що пішли у вічність на Майдані.

Сьогодні на шкільному подвір’ї тиша. Дітей немає. А вікна школи, де ми ще минулого року готували наших янголів, тепер потрощені або забиті… Війна залишила свій болючий слід на будівлі, але вона не змогла зруйнувати те, що ми бережемо в серцях.

Сьогодні ми зустрілися онлайн. Екрани моніторів замінили нам парти, але вони не замінять тепла дитячих очей. Дивлячись на своїх учнів через камери, ми бачимо, як сильно вони подорослішали. Тепер вони розуміють ціну кожного ангела на дереві не з підручників, а з власного життя.

Наші минулорічні ангели залишилися в нашій свідомості як символ незламності. Ми обов’язково повернемося. Ми знову будемо разом. Низький уклін кожному Герою. Нехай світло їхніх душ веде нас до перемоги. Гідність і свобода — назавжди в наших серцях.

З нагоди цієї дати з учнями спеціальної школи була проведена година спілкування на тему «Державний Герб України – символ нашої сили». Під час якої діти поринули в історичне минуле нашої держави за часів князя Володимира Великого, знайшли заховане слово-код «Воля», побували в ролі «детективів», відшукуючи в себе вдома Герб України

Єдність поза кордонами та екранами: навіть якщо ми зараз бачимо одне одного лише через віконця Zoom чи Google Meet, наша спільна енергія сильніша за будь-які кілометри! Сьогодні наша шкільна родина відзначила День єднання у цифровому просторі, довівши: ми — єдине ціле, де б ми не були.

Як пройшов наш онлайн-день:

Марафон єдності: На виховних годинах ми обговорювали, що для нас означає бути українцями сьогодні. Це відповідальність, підтримка та незламність.

Віртуальна виставка: Наші соцмережі поповнилися малюнками про красу нашої мови та культури.

Ми можемо бути в різних містах чи навіть країнах, але наші серця б’ються в один унісон. Дякуємо кожному учню та вчителям за те, що тримаєте наш освітній фронт і плекаєте українське в собі щодня!